Відразу скажу, що не буду давати однозначну відповідь. Кожен має сам для себе дати відповідь на це запитання. Було б занадто просто дати відповідь “так” або “ні”. Але це буде неправильно. В залежності від обставин та ситуацій, куріння може мати нейтральну чи гріховну якість. Я читав в інтернеті кілька статей, які не залишають вибору: куріння є гріхом, бо руйнує наше тіло, покликане статися храмом Духа Святого. Чимало аргументів їх авторів позбавлені здорового глузду і дають неповну картину.
Але пора сказати чесно і відкрито: не все тут так однозначно.
Чимало людей сповідаються з цього, але ще більше людей, в т.ч. і священиків чи єпископів цього не роблять. І справді, чітко відповісти на це не є так просто, адже йдеться про шкідливу звичку і певну пристрасть. Виходжу з того, що порівнюю це із іншими шкідливими звичками: малорухливий спосіб життя, вживання нездорової їжі, звичку хрустіти пальцями чи, до прикладу, надмірно захоплюватися макіяжем. Можна і керуватися словами ап. Павла: “Все мені можна, та не все мені є на користь”. Не все, що нам “не на користь” є гріхом. Тому треба навести кільки ситуацій для прикладу.
Коли батьки, знаючи про шкоду тютюну забороняють синові чи дочці курити, а дитина все одно це робить, краще говорити про гріх проти четвертої Божої Заповіді. Коли хворий дістав від лікаря чітку заборону на цю чи іншу шкідливу звичку і все одно її переступає, це має більше відношення до 5-ї Божої Заповіді. Часом одна випалена сигарета може бути спробою самогубства. Коли я бачу вагітну жінку, яка курить, я однозначно скажу, що вона грішить по відношенню до свого немовляти. Подібно, коли людина палить поруч з тими, кому це неприємно, спричиняє дискомфорт. А про шкоду “пасивного куріння” для здоров’я знають сьогодні всі.
Коли сигарети “з’їдають” левову частку сімейного бюджету, треба також, на мою думу, сповідатися з цього. Але, рідко хто враховує і те, що поганий приклад зі сторони батьків також може бути гріхом: “Коли хтось з вас спокусить одне з тих малих, краще жорно млинове повісити собі на шию….” і далі по тексту Євангелія. Ці, кілька наведених ситуацій, показують те, що сама по собі звичка в тій чи іншій ситуації може мати різну моральну оцінку. Але я цілком допускаю ситуації, коли куріння матиме нейтральну моральну оцінку. Сумління людини, яка є чесною із собою, завжди дасть про це знати.
Я не вважаю, що завжди випалена сигарета є гріховним ділом. Неодноразово давав розрішення тим, хто з цього сповідався, але це не означає, що всі ті, що палять, грішать. Я ніколи не палив, але спокійно можу собі запалити. Не роблю цього з інших міркувань, ніж гріх. Коли мої сини будуть повнолітні, я поважатиму їх вибір. А до цього часу, прошу їх поважати мій, як батька.
Ці мої думки не претендують на істинність. Вони є моїми думками. І мені було б цікаво почути інші.
Фото: caphechieuthubay
З куріння потрібно сповідатися- це провина завжди. 1.Знищуємо своє здоров’я- маємо одне тіло, тож шануймо його. 2. Краще ті гроші, за які купуємо сигарети, відкласти і поїхати відпочити. 3. Щодо вечірніх перекурів- за той час краще помолитися, порозважати над Святим Письмом; до одружених- неприємно цілуватися, коли чути сигаретами з рота. Не курю, бо мені
неприємно і бережу голос- ціла компанія не раз курила, а я не брала сигарети до уст- як є тверда постанова, то Бог помагає
вистояти. І може тому виглядаю юно у свої 27- шкіра обличчя гарна, зуби не жовті.